- розмокати
- —————————————————————————————розмока́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розмокати — а/є, недок., розмо/кнути і рідко розмо/кти, кне; мин. ч. розмо/к, ла, ло і розмо/кнув, нула, нуло; док. Вбираючи в себе воду, вологу, ставати мокрим, м яким або втрачати свою первісну форму … Український тлумачний словник
розмокати — розмокнути (ставати мокрим, м яким / утрачати свою первісну форму), розкисати, розкиснути; розгасати, розгаснути, розквашувати (про ґрунт, дорогу тощо) Пор. намокнути … Словник синонімів української мови
розгасати — а/є, недок., розга/снути і розга/сти, сне; мин. ч. розга/с, ла, ло; док., рідко. Розмокати від дощів, талого снігу, покриваючись багном (про ґрунт, дорогу). || безос … Український тлумачний словник
розмокання — я, с. Дія і стан за знач. розмокати … Український тлумачний словник
розмокнути — див. розмокати … Український тлумачний словник
розмокти — див. розмокати … Український тлумачний словник
розмокнути — див. розмокати … Словник синонімів української мови